Річки басейну
   Озера басейну
   Останні новини
Про водогосподарську обстановку в басейні р.Західний Буг з 9 по 16 лютого 2012р.
Про водогосподарську обстановку в басейні р.Західний Буг з 2 по 9 лютого 2012р.
Якість води в басейні Західного Бугу у 2011 році
Про водогосподарську обстановку в басейні р.Західний Буг з 26.01 по 02.02.2012р.
Про водогосподарську обстановку в басейні р.Західний Буг з 19 по 26 січня 2012р.
   Випадкове зображення
   Посилання
Адміністративні послуги органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування Волинської області
Держкомітет України по водному господарству
Законодавство України
Regionalny Zarzad Gospodarki Wodnej w Warszawie
Проект: 'Розбудова Українсько-Польсько-Білоруської водної політики в басейні Бугу'
Волинська Обласна Рада
Результати гідрохімічних аналізів
Аналіз рівневого режиму
 
Гідрографія басейну

Річки. Територія басейну багата ріками та струмками, яких нараховується понад 3213. Крім того, навесні під час танення снігу та влітку під час тривалих дощів утворюються тисячі тимчасово діючих потоків. Середня густота річкової сітки в басейні Західного Бугу становить 0,35 км/км2.

Від витоку до м. Устилуг Волинської області річка має передгірській характер, протікає по холмистій, дуже пересічній місцевості.

Русло річки досить звивисте, характеризується наявністю значної кількості рукавів, староріч, островів. Ширина річки змінюється в значних межах від 10 м вище міста Буська до 100 м біля Кам’янки–Бузької. Переважаюча ширина річки на відрізку до Устилуга рівна 40 – 70 м, нижче – 50 – 80 м, найбільш поширена глибина річки до Устилуга 2 – 4 м, нижче – до 6,5 м. Швидкість течії при низьких рінях 0,3 – 0,6 м/с.

Значне місце в гідрографічній мережі території займають озера різного генезису. За умовами утворення всі озера поділяються на три типи: льодовикового і річкового походження та озера, пов’язані із давнім і сучасним карстом крейдяних порід. Живлення озер відбувається за рахунок ґрунтових вод і атмосферних опадів.

Озера льодовикового походження складають мілкі водоймища з площею до 0,4–0,6 км2. Найбільші озера цієї групи –Люцимер, Велике. Середні глибини цих озер складають 2–2,5 м, а максимальні сягають 10–12 м.

Карстові озера пристосовані до депресій в поверхні верхньокрейдяних відкладів, що виникли в процесі карстоутворення в дольодовикові і льодовикові часи. Живлення карстових озер відбувається за рахунок напірних вод верхньокрейдяного водоносного горизонту. Атмосферних опадів грунтових вод. Найбільшим з карстових озер є озеро Світязь. Площа якого сягає 27,5 км2, а максимальна глибина – 58 м.

Для перегляду детальнішої інформації гідрографії озер за категоріями, оберіть потрібний район з лівого боку сторінки

Розробка:
Матрунчик Сергій
Гурняк Павло

   Valid XHTML 1.0 Transitional